НЕСМЕЛО
нрч. несміливо, несміло; (робко) ніяково. [Несміливо підходила до його (Грінч.). Раїса несміливо питала: «Може почитаємо?» (Коцюб.). «Тепер добивають!» - шепнула несміло сама до себе Анна (Франко). «Може він міг-би мати якийсь заробіток?» - несміло докинув він (Л. Укр.). Чи підійдеш коли-небудь до мене ніяково, як Форнаріна до Рафаеля? (Влизько)].