Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕСКАЗАННЫЙ
I. несказаний, непромовлений, невимовлений. [В душі далекі гони, і солодко цвітуть несказані слова (Сосюра). Слів непромовлених луна (М. Рильськ.)].
II. несказанний, невимовний, невисловний, незмовленний и незмовлений. [Як мовляв Гомер: сміх несказанний зчинився тоді у богів прещасливих (Крим.). З невимовним інтересом заходивсь читати ті книжки (Р. Край). Ходжу я з болем та з журбою, і з невимовним каяттям (М. Рильськ.)].
I. несказаний, непромовлений, невимовлений. [В душі далекі гони, і солодко цвітуть несказані слова (Сосюра). Слів непромовлених луна (М. Рильськ.)].
II. несказанний, невимовний, невисловний, незмовленний и незмовлений. [Як мовляв Гомер: сміх несказанний зчинився тоді у богів прещасливих (Крим.). З невимовним інтересом заходивсь читати ті книжки (Р. Край). Ходжу я з болем та з журбою, і з невимовним каяттям (М. Рильськ.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕСКАЗАННЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕСКАЗАННЫЙ
матиме такий вигляд: НЕСКАЗАННЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕСКАЗАННЫЙ