НЕРВНЫЙ
1) анат. - нервовий. [Нервова тканина (Троян.)]. -ное волокно - нервове волоконце, нервова волокнин(к)а. -ная оболочка - нервова оболонка, неврилема. -ные окончания - нервові кінчики. -ная система - нервова система. -ный узел, -ное утолщение - нервовий ґудзь, ґанґлій. -ные центры - нервові центри (осередки);
2) мед. - нервовий. -ная боль - нервовий біль. -ный больной - нервово-хворий, нервовий хворий, хворий на нерви. Лечебница для -ных больных - лікарня для нервово-хворих (для хворих на нерви). Врач по - ным болезням - лікар (від) нервових х(в)ороб. -ное заболевание - а) (процесс) - нервове захворювання (оконч. захворіння); б) (болезнь) нервова х(в)ороба. -ный припадок - нервовий напад, нервова атака. -ное расстройство, страдание - знервування, знервовання, нервовий розстрій (-рою), нервове страждання, невропатія;
3) фармак. - нервовий. -ные средства - нервові ліки;
4) (о свойстве характера) нервовий, (диал.) нервений, (устар.) нервний, нервозний. [Чесний, сміливий, дуже нервовий на вдачу (Н.-Лев.). Її рухи зробилися жвавими, нервовими (Коцюб.). Нервовим холодом полоскала його згадка про роботу (Ле). Дід був дуже нервений (Звин.). «А чи не правду говорю?» - «Розуміється, що неправду!» - з нервним притиском відказала Целя (Франко). Старий був нервний і сердитий (Н.-Лев.). Безсилий, нервозний П'єро кусає свою подушку (Р. Край)].