Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕРАЗЛУЧНЫЙ
нерозлучний, (зап.) невідкличний, невідзовний. [Моя пам'ять, той нерозлучний секретар мій (Коцюб.). Картини, повні художньої правди і нерозлучної з нею краси (Н. Громада). Невідкличний мій сопутник (Франко). Невідзовний атрибут (Діло)]. -ные друзья - нерозлучні (нерозділимі) приятелі.
нерозлучний, (зап.) невідкличний, невідзовний. [Моя пам'ять, той нерозлучний секретар мій (Коцюб.). Картини, повні художньої правди і нерозлучної з нею краси (Н. Громада). Невідкличний мій сопутник (Франко). Невідзовний атрибут (Діло)]. -ные друзья - нерозлучні (нерозділимі) приятелі.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕРАЗЛУЧНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕРАЗЛУЧНЫЙ
матиме такий вигляд: НЕРАЗЛУЧНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕРАЗЛУЧНЫЙ