НЕПРИЯТНОСТЬ
1) неприємність, прикрість (-ости). [Доноси були причиною великих неприємностей для його (Доман.). Сором перед тією півсотнею культурних людей, що через його відсутність зазнали таких неприємностей (Ле). Йому трапилася прикрість (Грінч.). Тоді-б я була не дочекалася ніяких прикростей од вас (Крим.)]. Причинять, причинить -ность - робити (чинити), зробити (вчинити) неприємність (прикрість), (образно) підвезти воза (візка) кому. [Не роби прикрости (Волинь). Заборона бавитися з селянськими дівчатами дратувала Яринку, робила їй навіть прикрість (Коцюб.). Я знаю, хто підвіз візка! (Мирний)]. Нажить -ность (беду) - набратися прикрости (прикростей, неприємности, неприємностей, лиха), (испытать) зазнати прикрости; срв. Наживать 1 (-жить беду);
2) неприємність, нелюбість, немилість, прикрість, досадність (-ости). -ность положения усилилась - неприємність становища погіршала (збільшилася), становище сприкрішало. -ность его обращения известна - неприємність (неприязність) його поводження відома.