НЕПРИЯТЕЛЬ
1) неприятель (-теля), супротивник, (обидчик) кривдник, напасник, (враг) ворог, ум. воріженько; срв. Недруг. [Не так тії вороги, як добрії люди (Шевч.). Щоб було так важко противникам, ненависникам і усім ворогам моїм (Чуб. I)];
2) неохочий, неголінний до чого, що не має охоти до чого, що має відразу до чого, неприхильник чому. Он -тель книге, печатному слову - він не охочий (не має охоти) до книжки, до друкованого слова, він книжці неприхильник (не(с)прияє);
3) (внешн. враг) неприятель, ворог. [Боронити нас від неприятеля (Квітка). Страшенна сила неприятеля (Куліш)]. -тель дрогнул - ворог похитнувся (подався). -тель налегает - ворог налягає (натискає).