Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕПРИНУЖДЁННЫЙ
1) невимушений, несилуваний, (естественный) природни[і]й, натуральний, (свободный) вільний, (развязный) сміливий, (простой) простий. [Розмова була жвава, весела, несилувана (Н.-Лев.). Підбавляв чималу дозу неввічливости, грубости та сміливого тону (Крим.)]. -ные манеры, -ное обращение - невимушені манери, невимушене (просте) поводження;
2) непримушений, незмушений, неприсилуваний, неприневолений, незневолений до чого.
1) невимушений, несилуваний, (естественный) природни[і]й, натуральний, (свободный) вільний, (развязный) сміливий, (простой) простий. [Розмова була жвава, весела, несилувана (Н.-Лев.). Підбавляв чималу дозу неввічливости, грубости та сміливого тону (Крим.)]. -ные манеры, -ное обращение - невимушені манери, невимушене (просте) поводження;
2) непримушений, незмушений, неприсилуваний, неприневолений, незневолений до чого.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕПРИНУЖДЁННЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕПРИНУЖДЁННЫЙ
матиме такий вигляд: НЕПРИНУЖДЁННЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕПРИНУЖДЁННЫЙ