Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕПРИЛИЧИЕ
1) непристойність, незвичайність, негожість, неподобність, (непотребство) непотребність, (срамота) соромітність, соромність, (вульг.) страмність (-ости); срв. Срам. [Доводять особисті рахунки до справжньої непристойности (Грінч.)];
2) (те,) що не личить (не годиться), непристойність, неналежність, непідхожість, неслушність (-ости) для кого, для чого. Срв. Приличие.
1) непристойність, незвичайність, негожість, неподобність, (непотребство) непотребність, (срамота) соромітність, соромність, (вульг.) страмність (-ости); срв. Срам. [Доводять особисті рахунки до справжньої непристойности (Грінч.)];
2) (те,) що не личить (не годиться), непристойність, неналежність, непідхожість, неслушність (-ости) для кого, для чого. Срв. Приличие.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕПРИЛИЧИЕ
матиме такий вигляд: Що таке НЕПРИЛИЧИЕ
матиме такий вигляд: НЕПРИЛИЧИЕ
матиме такий вигляд: Що таке НЕПРИЛИЧИЕ