Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕПРИВЫЧНЫЙ
1) (необыклый) незвичний, незвиклий, ненавиклий, непривичний, непризвичаєний, (диал.) непризвичений до чого и що робити. [Писав хтось незвиклий писати (Л. Укр.). Незвикла до думок голова її якось недобре працювала (Коцюб.). Натужував свої непривичні очі (Франко)];
2) незвичайний, незвичний, непривичний; срв. Необычный. [Натомлений незвичною працею на паровозі (Микит.). Чулася сконфуженою непривичними для неї об'явами чулости і співчуття (Франко)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕПРИВЫЧНЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке НЕПРИВЫЧНЫЙ