Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕПОСЛУШНЫЙ
неслухняний, (зап.) непослушний, (часто о детях) непокірливий, непокірний; срв. Непокорный. [Коли-ж лінуватиметься або неслухняна буде, так на те є батіг (Кониськ.). З величезною торбою за плечима, повною неслухняних дітей (Коцюб.). Перо непослушне крутилося в пальцях (Франко). Нянька каже, що дівчинка покірна, а хлопчик непокірний (Звин.)]. -ный человек - неслухняна людина, неслух (-ха).
неслухняний, (зап.) непослушний, (часто о детях) непокірливий, непокірний; срв. Непокорный. [Коли-ж лінуватиметься або неслухняна буде, так на те є батіг (Кониськ.). З величезною торбою за плечима, повною неслухняних дітей (Коцюб.). Перо непослушне крутилося в пальцях (Франко). Нянька каже, що дівчинка покірна, а хлопчик непокірний (Звин.)]. -ный человек - неслухняна людина, неслух (-ха).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕПОСЛУШНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕПОСЛУШНЫЙ
матиме такий вигляд: НЕПОСЛУШНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕПОСЛУШНЫЙ