Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕПОСЕДЧИВЫЙ
непосидячий, непосидюч[щ]ий, непосидущий, непосидливий, ( суетливый) метушливий; см. ещё Непоседа. [Микола дуже непосидячий, раз-у-раз зривається з місця (Грінч.). Непосидющий, як чорт (Номис). Замість жвавого й непосидючого франта - насупроти сидів тепер покійник (Васильч.)].
непосидячий, непосидюч[щ]ий, непосидущий, непосидливий, ( суетливый) метушливий; см. ещё Непоседа. [Микола дуже непосидячий, раз-у-раз зривається з місця (Грінч.). Непосидющий, як чорт (Номис). Замість жвавого й непосидючого франта - насупроти сидів тепер покійник (Васильч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕПОСЕДЧИВЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕПОСЕДЧИВЫЙ
матиме такий вигляд: НЕПОСЕДЧИВЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕПОСЕДЧИВЫЙ