НЕПОСВЯЩЁННЫЙ
1) непосвячений, невисвячений, (сщ., пренебр.) несвячена голова; (в тайну) невтаємничений; (недостойный) негідний святощів, святилища негідний, (чуждый святыне, профан) чужий для святині, святощам чужий, далекий від святині (від святого); (религ. и перен., соб.) несвячений люд (-ду), (пренебр.) несвячене кодло. [Тікайте всі чужії для святині! (Крим.). Ненавидим той люд, що святощам чужий (Крим.)]. -ным этого не понять - невтаємниченим цього не зрозуміти (не збагнути);
2) кому, чему - неприсвячений кому, чому. [Нікому неприсвячені вірші (Київ)].