Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕПОНИМАЮЩИЙ
нетямуч[щ]ий, нетямкий, нетямливий, безтямний, нерозумний; срв. Непонятливый, Неспособный. [То клопіт нетямучому та незнаючому, а вам… (Мирний). Звів очі й позирнув нетямущим поглядом (Крим.). Хто поклопоче за нас нетямущих? (Мирний). Питаюся, дивлячись на його нетямливими великими очима (Кониськ.). Я нерозумними очима дививсь на його, бо нічого второпати не міг (Крим.)].
нетямуч[щ]ий, нетямкий, нетямливий, безтямний, нерозумний; срв. Непонятливый, Неспособный. [То клопіт нетямучому та незнаючому, а вам… (Мирний). Звів очі й позирнув нетямущим поглядом (Крим.). Хто поклопоче за нас нетямущих? (Мирний). Питаюся, дивлячись на його нетямливими великими очима (Кониськ.). Я нерозумними очима дививсь на його, бо нічого второпати не міг (Крим.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕПОНИМАЮЩИЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕПОНИМАЮЩИЙ
матиме такий вигляд: НЕПОНИМАЮЩИЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕПОНИМАЮЩИЙ