Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НЕПОКОРНЫЙ
непокірний, непокірливий, неслухняний. [Не чутно брязкоту кайданів, ні стогнання, ні непокірних слів (Л. Укр.). Труїла його цілий рік непокірливою вдачею (Коцюб.). Прогнівати непокірливим словом (Основа 1862). Ховала під очіпок неслухняне русяве волосся (Грінч.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕПОКОРНЫЙ


матиме такий вигляд: Що таке НЕПОКОРНЫЙ