Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕПОВИННЫЙ
1) невинуватий, невинний (в сказ. и невинен), неповинний, безвинний, безневинний у чому и чому; срв. Невинный 1 а. [Я в тім невинен (Звин.). Невинен я тому, що сумно співаю (Франко). Карайте мене, а неповинного пустіть на волю (Сторож.). Погибає безвинна людина (Грінч.)]. Ни в чём -ный - ні в чому невинуватий (невинний);
2) непідлеглий, що не підлягає.
1) невинуватий, невинний (в сказ. и невинен), неповинний, безвинний, безневинний у чому и чому; срв. Невинный 1 а. [Я в тім невинен (Звин.). Невинен я тому, що сумно співаю (Франко). Карайте мене, а неповинного пустіть на волю (Сторож.). Погибає безвинна людина (Грінч.)]. Ни в чём -ный - ні в чому невинуватий (невинний);
2) непідлеглий, що не підлягає.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕПОВИННЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕПОВИННЫЙ
матиме такий вигляд: НЕПОВИННЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕПОВИННЫЙ