НЕОХОТА
неохота, знеохота до чого, (нерасположение) нехіть (-хоти) до чого и (реже) проти чого, відраза до чого; срв. Отвращение 2. [Неохота якась напала балакати (Крим.). Знеохота опанувала (його) (Коцюб.). Він з нехіттю це робить (Сл. Гр.). Нехіть до праці (Франко). Нехіть проти того, щоб виступати привселюдно (Крим.). Почувала відразу до невдячних (Коцюб.)]. -та есть - не хочеться їсти, нема(є) охоти до їжі. Он пошёл с большой -тою - він пішов дуже неохоче (з великою неохотою). Такая на меня -та напала - така мене нехіть узяла.