НЕОТСТУПНО
нрч. невідступно, не відступаючи, невідхідно, невідклично, невідчепно, безвідхідно, нависом; срв. Неотвязно. [Йду. Невідступно за мною хмарка дрібненьких мушок (Коцюб.). Хлипання обдертого чоловіка, що все ще невідступно стояв під дверима (Франко). Щур кинувся мерщій одягатись; товариш не одступаючи наганяв його (Васильч.). Тішиться тим, що він усе тут невідхідно (М. Вовч.). Єзуїти невідхідно оточали ліжко своєї добродійки (Ор. Левиц.). Стояла безодхідно коло панщанних людей (Н.-Лев.). Нависом ходить: «Що я буду робити?» (Липовеч.). Ходить нависом коло неї (Звягельщ.)]. -но следить за кем - невідступно стежити (слідкувати) за ким.