НЕОТЁСА
(невежа) не(о)теса, нескреба, невиглада, нечема (общ. р.), (неуч) неук (м. р.) простак (-ка) (соб. простаччя), -стачка, (пренебр.) сліпак (-ка, м. р.), (увалень) вайло, товпига, макуха, хамло (общ. р.), чвалай (-лая, м. р.), (вахлак) мурло, мурляка, (соб. мурляччя), мурмило (общ. р.), ґевал (м. р.), (зап.) мудь, вахлай (-лая), книп, книпоть, кабро, кабряка, квак (м. р.), (байбак) тюхтій (-тія), -тійка, (болван, дубина) бовдур, лобур (-ра) (соб. лобуряччя, лобурня), -бурка, лобуряка (м. р.), йолоп, бевзь (-зя), лобоз, бецман (м. р.), незграба, одороб(а)ло, доробало, бамбула, мамула, маштула, мачула, мармуза (общ. р.), мармос (м. р.), (мужлан, пренебр.) мугир (-ря) (соб. мугиряччя), -гирка, мугиряка (м. р.) мужлай (-лая, м. р.); срв. ещё Неуклюжий. [Яка була неотеса, такою й зосталась (Мова). Ой, вийду я за ворота - нема мого злота, тільки ст