Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕОСНОВАТЕЛЬНОСТЬ
неґрунтовність, необґрунтованість, безґрунтовність, безпідставність, безосновність; нестійність; неправдивість, неслушність; нетривалість, нетривкість, неміцність, несталість, хиткість, хибкість, слабкість; неповажність, нестате[о]чність, недоладність (-ости); срв. Неосновательный. [Позитивна наука вже ніби довела всю безпідставність національних змаганнів (Грінч.). Нестійкість цієї гіпотези легко довести (Київ)].
неґрунтовність, необґрунтованість, безґрунтовність, безпідставність, безосновність; нестійність; неправдивість, неслушність; нетривалість, нетривкість, неміцність, несталість, хиткість, хибкість, слабкість; неповажність, нестате[о]чність, недоладність (-ости); срв. Неосновательный. [Позитивна наука вже ніби довела всю безпідставність національних змаганнів (Грінч.). Нестійкість цієї гіпотези легко довести (Київ)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕОСНОВАТЕЛЬНОСТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НЕОСНОВАТЕЛЬНОСТЬ
матиме такий вигляд: НЕОСНОВАТЕЛЬНОСТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НЕОСНОВАТЕЛЬНОСТЬ