НЕОЖИДАННО
нрч. несподівано, несподіванкою, (редко) неспогадано, (невзначай) зненацька, зні[е]чев'я, невбачай, ненароком, нечайно, (врасплох) ненадійно, (диал.) знеобачки[а], знезнанки, знезнямки, зненазнімка, знетельки, знетелька, (вдруг) раптом, раптово, нагло, спрожогу. [«Скажіть: ви в політиці радикал?» - несподівано спитав мене він (Крим.). Десь берези хвартушок; і несподівано птичка (П. Тичича). Він не помітивши несподівано наткнувся на Храпкових (Ле). Находить на його несподіванкою і неможливо попередити (Корол). Собака, гавкнувши зненацька, прожогом кинувся до брами (Кониськ.). Коли зненацька чую: «Ось Байдари!» (Л. Укр.). Лихо так зненацька підкралося (Коцюб.). Як ось знечев'я вбіг Меркурій засапавшися до богів (Котл.). Ненароком акація зацвіла вдруге (Звин.). Міцна рука його плеча нечайно дотулилась (Франко). Ненадійно у ночі напали на чату опришки (Маковей). Знеобачка Настин регіт почувся (М. Вовч.). Струнка тінь знезнанки спинилася (Васильч.). Знетелька шурхнула мал