НЕОБУЗДАННЫЙ
1) незагнузданий. [Незагнузданий кінь (Полт.)];
2) неприборканий, невгамовний, непогамов(а)ний, нестрим(а)ний, неспинний, (образно) незагнузданий, свавільний, своєвільний; срв. Неукротимый, Своевольный. [Ставити межі й перешкоди проти непогамованої самоволі (Гр. Думка). Топлять у нестримній розпусті своє горе (Ле). І гарний хлопець, та незагнузданий (Кобеляч.). Він сам терпів од незагнузданого панського норову (Грінч.)]. -ная страсть - невгамовна (неприборкана) жага (пристрасть). -ные поступки - свавільні (своєвільні) вчинки.