Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕНАРОЧНО
нрч. ненавмисне[о], невмисне[о], незумисне[о], (пров.) ненарошне, незнарошна, незнарошне, (ненароком) ненароком, (ненамеренно) без наміру, нехотячи; срв. Нечаянно 2. [Я це зробив невмисне, - присягаюсь (Грінч.). Може й мене ненароком діточки згадають (Шевч.). Чули ненароком розмову вашу (Л. Укр.). Нехотячи штовхнув його (Гуманщ.)].
нрч. ненавмисне[о], невмисне[о], незумисне[о], (пров.) ненарошне, незнарошна, незнарошне, (ненароком) ненароком, (ненамеренно) без наміру, нехотячи; срв. Нечаянно 2. [Я це зробив невмисне, - присягаюсь (Грінч.). Може й мене ненароком діточки згадають (Шевч.). Чули ненароком розмову вашу (Л. Укр.). Нехотячи штовхнув його (Гуманщ.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕНАРОЧНО
матиме такий вигляд: Що таке НЕНАРОЧНО
матиме такий вигляд: НЕНАРОЧНО
матиме такий вигляд: Що таке НЕНАРОЧНО