НЕНАДЁЖНЫЙ
ненадійний, непевний, невірний; (неосновательный) неґрунтовний, (непрочный) нетривалий, нетривкий, неміцний, несталий, (исшатавшийся) розхитаний, хиткий, (слабо держащийся) хибкий, слабкий, (в упадке) занепалий; (несолидный: о человеке) нестате[о]чний, несталий. [Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії (Метл.). Ще й козаки реєстрові не всі перебралися через ті невірні греблі (Куліш). Не ходіть цією кладкою, вона слабка (Звин.). Стіну цю варто підперти, бо й завалитися може: хибка (Звин.). Одна стеля ціла, а друга занепала, - доведеться підважити або розібрати (Звин.)]. Его слово -но - його (у його) слово хитке (непевне, нестале). Его речи -ны - його мова непевна. Это человек -ный - це людина непевна (ненадійна, нестате[о]чна). [Ніби ненадійний чоловік із його (Корол.)]. -ный больной - ненадійний (малонадійний, сильнее: мабуть безнадійний) х(в)орий (слабий). -ный долг - ненадійний (непевний) борг (довг).