НЕНАВИСТНЫЙ
и Ненавистен
1) (ненавидимый) ненавидний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. ненавиден), ненависний (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. ненавистен), зненависний, зненавиджений кому и (реже) для кого, (постылый) осоружний, огидний, обридливий, відразливий. [Ненавидна йому лестивість (Куліш). Ти мені бридкий, ненавидний душі моїй і серцю (Л. Укр.). Ненавидна мені побожність для людей, збудована з брехні (Самійл.). Поглядав, куди пішли ненавидні для його люди (Шиян). Ненавиден той нам, хто нас підвів на гріх (Куліш). Зосталося тільки ненависне життя (Сторож.). Не хочу нашої зривати дружби, за вас ненависну дочку віддавши (Л. Укр.). Геть думи! Геть ненависні! (Франко). Нехай-же на голлі тім горлом звисне чуже, нерідне, ненависне (П. Тичина). Із нелюбом зненависним звінчатись (Грінч.). Зоня не звалася зненавидженим словом «гувернантка» (Л. Укр.). Нехай вони будуть розумні, багаті, та коли вони мені осоружні! (Котл.). Осоружна я тобі, як смерть (Л. Укр.)];
2) (ненавидящий) ненависний, повний (сповнений) ненависти (злости) до кого и проти кого. [Не будьте вороги ненависні до того, хто в серці замірів владарних не здійма (Л. Укр.)].