НЕМОЩНЫЙ
и Немощен немічний, немощний, (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. немощен), нездужалий, (диал.) немощний, (слабый) кволий, благий, слабосилий, (бессильный) безсилий, безвладний, недолугий, (больной) хворий, недужий, слабий, (болезненный) х(в)оровитий, нед(ол)ужний, слабовитий, хирний, хирявий. [Я немічна, зчорніла від праці (Коцюб.). Почуває себе порохном, немічною руїною (Коцюб.). І немощну мою душу за світ посилаю (Шевч.). Руки у нас немощні уже, - не працюють, як колись (Г. Барв.). Думки підрізують немощну силу (Мирний). Я стар був, немощен (Шевч.). Сльози народів Росії: удов, сиріт, батьків нездужалих (Ледянко). Хирного, млявого та кволого покоління російської інтелігенції (Гр. Думка). Се Мойсей, позабутий пророк, се дідусь слабосилий (Франко). І склавши руки, стоїш безвладна перед тим привиддям страшної правди (Л. Укр.). А котрі старі, недолугі, то й навіки пропадали (Пісня). Був недолужний, - усе: «кахи, кахи!» (Кониськ.)]. Дух бодр, а плоть -на - тіло