Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕМОЧЬСЯ
безл. гл.
1) нездужатися. Ему -тся - він нездужає, йому нездужається. Ему тогда -моглось - він тоді нездужав, йому тоді нездужалося;
2) не можна, не сила, не вільно; срв. Нельзя. И хочется, да -тся - і хочеться (кортить), та не можна (не вільно). Неправдою жить не хочется, правдою жить -тся - неправдою жити не охота, а правдою - незмога (нема змоги); до неправди неохота, а до правди немогота.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕМОЧЬСЯ


матиме такий вигляд: Що таке НЕМОЧЬСЯ