Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕМО
нрч. німо, безмовно; отерпло, замліло; неголосно, недзвінко; срв. Немой. [Мати приглядається, наче що випитує німо (Г. Барв.). У хаті сумно, німо (Мирний). Німо шепотіли його губи (Крим.). І німо - може, хвильку - дивилися мовчки один на одного (Головко)].
нрч. німо, безмовно; отерпло, замліло; неголосно, недзвінко; срв. Немой. [Мати приглядається, наче що випитує німо (Г. Барв.). У хаті сумно, німо (Мирний). Німо шепотіли його губи (Крим.). І німо - може, хвильку - дивилися мовчки один на одного (Головко)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕМО
матиме такий вигляд: Що таке НЕМО
матиме такий вигляд: НЕМО
матиме такий вигляд: Що таке НЕМО