Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕМИНУЕМО
нрч. неминуче, неминуще, конечне[о]. [Перешкоди, що неминуче стануть нам на дорозі (Коцюб.). Неминуче станеться катастрофа (Ле). Вже-ж його неминуще оддавати (Харьк. Сб.)].
нрч. неминуче, неминуще, конечне[о]. [Перешкоди, що неминуче стануть нам на дорозі (Коцюб.). Неминуче станеться катастрофа (Ле). Вже-ж його неминуще оддавати (Харьк. Сб.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕМИНУЕМО
матиме такий вигляд: Що таке НЕМИНУЕМО
матиме такий вигляд: НЕМИНУЕМО
матиме такий вигляд: Що таке НЕМИНУЕМО