НЕКУДА
нрч. нема(є) куди, нікуди, (иногда) нема(є) де, ніде, (диал.) нігде; (никаким путём) нема(є) куди, нікуди, (иногда) нікудою. [Тяжко, важко в світі жити сироті без роду: нема куди прихилиться, хоч з гори та в воду (Шевч.). Прокинулись ляшки-панки - нікуди втікати! (Шевч.). Наставляй ширше, а то, бач, нікуди сипать (Номис). Далі нікуди іти (М. Рильськ.). Йому ніде дітись (Сл. Гр.). Нігде Домасі дітись (Квітка). От ти вже назад не вийдеш, бо нікудою (Рудч.)]. Мне -да итти - мені нікуди (мені нема куди, я не маю куди) йти. -да было - не було куди, нікуди було. По самое -да - по саме нікуди, по саму зав'язку.