Російсько-український словник (Українська академія наук)
А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М [Н] О П
НЕИСПРАВНОСТЬ
1) несправність, неакуратність; недбалість, неретельність (-ости); (неуправка) несправ(к)а. [Попосиде він на вежі за свої несправки (Васильк.)];
2) несправність (-ности). В -ти что - несправне, без направи що. [Машина і досі стоїть без направи (Коцюб.)]. Всё в -ти - все несправно (негаразд). Срв. Неисправный.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕИСПРАВНОСТЬ


матиме такий вигляд: Що таке НЕИСПРАВНОСТЬ