Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕИСПРАВИМЫЙ
непоправний, (о поступке ещё) ненаправний; (отчаянный, от'явленный) неприторенний, (нераскаянный) нерозкаяний. [Вчинив непоправну помилку (Азб. Комун.). Непоправний злочинець (Пр. Правда). Неприторенний злодій (Номис). «Ви-ж розумієте інтереси правосуддя й законности», - вкинув таки гадючку нерозкаяний смотритель (Корол.). Нерозкаяною совісливістю повіває з його творів (Корол.)].
непоправний, (о поступке ещё) ненаправний; (отчаянный, от'явленный) неприторенний, (нераскаянный) нерозкаяний. [Вчинив непоправну помилку (Азб. Комун.). Непоправний злочинець (Пр. Правда). Неприторенний злодій (Номис). «Ви-ж розумієте інтереси правосуддя й законности», - вкинув таки гадючку нерозкаяний смотритель (Корол.). Нерозкаяною совісливістю повіває з його творів (Корол.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕИСПРАВИМЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕИСПРАВИМЫЙ
матиме такий вигляд: НЕИСПРАВИМЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕИСПРАВИМЫЙ