Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕИЗБЕЖНЫЙ
неминучий, (редко) неминущий, (необходимый) конечний, (в филос. яз.) необхідний, (неизбывный) невідбутний, невідбутній. [Завчасу привикати до неминучого (Л. Укр.). Неминуча біда (Грінч.). Смерть приняти неминучу (Самійл.). Неминучий хід подій (Пр. Правда). Неминуча потреба (Грінч.). Все неминуче мене обурює (В. Підмог.). Передмова була неминуча (Грінч.). Смерть - неминуща дорога (Номис). Нема боротьби, цієї конечної умови життя (Л. Укр.)].
неминучий, (редко) неминущий, (необходимый) конечний, (в филос. яз.) необхідний, (неизбывный) невідбутний, невідбутній. [Завчасу привикати до неминучого (Л. Укр.). Неминуча біда (Грінч.). Смерть приняти неминучу (Самійл.). Неминучий хід подій (Пр. Правда). Неминуча потреба (Грінч.). Все неминуче мене обурює (В. Підмог.). Передмова була неминуча (Грінч.). Смерть - неминуща дорога (Номис). Нема боротьби, цієї конечної умови життя (Л. Укр.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕИЗБЕЖНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕИЗБЕЖНЫЙ
матиме такий вигляд: НЕИЗБЕЖНЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕИЗБЕЖНЫЙ