НЕИЗБЕЖНО
нрч. неминуче, (редко) неминуще, (непременно) конче, конечне. [Нове життя неминуче прийде (Грінч.). Перешкоди, що неминуче стануть нам на дорозі (Коцюб.). Вороги неминуче потопали в Дніпрі (Дніпр. Ч.). Неминуче треба землю продати (Грінч.). Вже-ж його неминуще оддавати (Харьк. Сб.). (Ці питання різні,) але конче зв'язані докупи (Грінч.). Нове розуміння світової системи конечне приводить до нової морали (Л. Укр.)].