Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕЗАСЕЛЁННЫЙ
незалюднений, незаселений, нео(б)селений, (гал.) незамешканий (ким, чим). [Мрія про незаселену людьми країну (Л. Укр.)]. -ное место - незалюднене (незаселене) місце. -ная местность - незалюднена (незаселена) місцевість, пустовщина, пустка, (стар.) пустизна, (зап.) безвини (-вин); (поля, степь) гуляй-поле, (стар.) дике поле.
незалюднений, незаселений, нео(б)селений, (гал.) незамешканий (ким, чим). [Мрія про незаселену людьми країну (Л. Укр.)]. -ное место - незалюднене (незаселене) місце. -ная местность - незалюднена (незаселена) місцевість, пустовщина, пустка, (стар.) пустизна, (зап.) безвини (-вин); (поля, степь) гуляй-поле, (стар.) дике поле.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕЗАСЕЛЁННЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕЗАСЕЛЁННЫЙ
матиме такий вигляд: НЕЗАСЕЛЁННЫЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕЗАСЕЛЁННЫЙ