НЕЖНО
нрч.
1) ніжно, делікатно, тендітно; лагідно; (чувствительно) чуло; срв. Нежный. [Хтось гладив ниви, так ніжно гладив (П. Тичина). Піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.). На се дівча дивились ви так ніжно (Куліш). Не голосно, - лагідно, ніжно грай (Л. Укр.). Він її так лагідно пожалував, що вона заразісінько втихомирилася (Звин.). Ніхто Ганнусі щиро й чуло не любив (Ор. Левиц.). «Сестро моя мила!» - чуло промовив він (Стор.)];
2) (в сложении) ніжно-, ніжно, напр.: ніжно-синій, ніжномрійний.