Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕДОУМЕВАЮЩИЙ
прлг. недомисленний, (не понимающий) нетямущ[ч]ий; (нерешительный) нерішучий. [Він глянув на мене недомисленним поглядом (Корол.). Гнат звів очі на батька й позирнув нетямущим поглядом, ніби не розібрав, чого батько хоче (Крим.)].
прлг. недомисленний, (не понимающий) нетямущ[ч]ий; (нерешительный) нерішучий. [Він глянув на мене недомисленним поглядом (Корол.). Гнат звів очі на батька й позирнув нетямущим поглядом, ніби не розібрав, чого батько хоче (Крим.)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕДОУМЕВАЮЩИЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕДОУМЕВАЮЩИЙ
матиме такий вигляд: НЕДОУМЕВАЮЩИЙ
матиме такий вигляд: Що таке НЕДОУМЕВАЮЩИЙ