НЕДОВОЛЬНО
нрч.
1) незадоволено, невдоволено, (как прлг.: незадоволений, невдоволений), (зап.) нерадо, (как прлг.) нерадий. [Марфа Галактіонівна незадоволено дриґає ногою (М. Хвильов.). «Чия це дитина?» - невдоволено спитав Юрій (В. Підмог.). Пан Ручицький невдоволений здвигнув плечима (Крим.). Не важко було помітити, що директор нерадо слухав його уваги (Кониськ.)];
2) (недостаточно) недоволі, недосить, мало.