Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕДОВЕРЯТЬ
не мати віри до кого, не йняти (не діймати) віри, не довіряти, не вірити кому, чому, не ввіряти кому и на кого, на що, не ввіряти на кого; срв. Доверять. [Ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату (Рудч.). З брехні не мруть, та вдруге віри не ймуть (Номис). А козак на жінку не потурає, жінці віри не діймає (Дума)].
не мати віри до кого, не йняти (не діймати) віри, не довіряти, не вірити кому, чому, не ввіряти кому и на кого, на що, не ввіряти на кого; срв. Доверять. [Ще й віри не йме, що в мене єсть дерево на хату (Рудч.). З брехні не мруть, та вдруге віри не ймуть (Номис). А козак на жінку не потурає, жінці віри не діймає (Дума)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕДОВЕРЯТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НЕДОВЕРЯТЬ
матиме такий вигляд: НЕДОВЕРЯТЬ
матиме такий вигляд: Що таке НЕДОВЕРЯТЬ