НЕДОВЕРИЕ
недовіра, (реже) недовір'я (-р'я), недовірство, невіра, невірство, неймовіра, неймовірство, (потеря веры) зневіра, зневір'я (-р'я). [Він з недовірою подививсь на Онисю (Н.-Лев.). Беру з недовір'ям книжку (Васильч.). Я не сказав «будь вірна» з недовірства (Куліш). До панів народ наш має давню історичну невіру (Основа 1862). Зникне та сумна проміж їх невіра, яка гальмує поступ (Грінч.). Усі з неймовірою стежили за кожним моїм рухом (Коцюб.). Зникне все неймовірство з-межи двох народів (Грінч.)]. -рие к кому, чему - недовіра, недовір'я, невіра до кого, до чого, зневіра, зневір'я до кого, до и проти чого. [Розпалений невірою до жінки, не давав їй просвітку (Грінч.). Надходить розчарування, зневіра до себе (Крим.). Зневір'я проти нещирих заходів до кріпацької реформи (Доман.)]. С -рием - з недовірою и т. п.; см. ещё Недоверчиво. Возыметь -рие - запалитися (перейнятися) недовірою. Иметь (питать) -рие к кому - не мати довіри до кого; см. Недоверять.