НЕДОБРЫЙ
прлг.
I. 1) недобрий (для кого, до кого), (злой) лихий, злий; (негуманный, бесчеловечный) нелюдяний (для кого); (неприязненный) недобрий, неприязний (до кого). [В (його) голосі забриніло щось жорстке, недобре (Л. Укр.). Лиха людина (Київщ.). Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні (Свидн.). Хто (з нас був) неприязний, - щоб добрости вчився (Самійл.)];
2) (дурной) недобрий, лихий, (нехороший) негарний, поганий; (неблагоприятный) недобрий, лихий, злий. [Прийшли вісті недобрі (Шевч.). Слава на все село недобрая стала (Шевч.). Надійде година злая (Рудан.)]. -рый глаз - лихе (пристрітне, наврочливе, урічливе, урічне) око. [Лихим оком глянули на нас (Гоголь)]. -рое дело (о грабеже, разбое) - лихе діло, лихий учинок, злочинство. -рые люди (молодцы) - недобрі люди (хлопці). -рое место - нечисте місце. -рый товар - недобрий (недобротний, поганий) крам. В -рый час - в недобру (лиху) годину, в недобрий час, недоброї (лихої) години. [Шануйтеся в недобру годину (Шевч.). В недобрий час з того нерівні ти насміялась (Шевч.)].
II. Недобрый, сщ. -
1) недобрий (-рого), лихий, злий (-ого). [З лихими я лиха, а з добрими добра (Кониськ.)];
2) (чорт) лихий, нечистий (-ого), нечиста сила, дідько. [Приніс його лихий (Київщ.)].