НЕДЕЙСТВИТЕЛЬНЫЙ
1) (нереальный) недійсний, нереальний, (неистинный) несправжній, несправдешній, неправдивий. [Це недійсна подія (Київ). Усі незрозумілі явища раціоналізм визнає за нереальні, за неправдиві (Доман.). Зроби так, щоб те, що минуло, було неправдивим! ((Крим.)];
2) (не имеющий силы, значения) недійсний, нечинний, (юрид. ещё) неважний, неправосильний; (тщетный) марний, даремний. -ный голос (при голосовании) - недійсний (неважний) голос. -ный закон - нечинний (неправосильний) закон. -ное лекарство - непомічні (нечинні) ліки; ліки, що не мають сили. [Дали пити якусь травину, вона не має сили (Звин.)]. -ные меры - недійсні (марні) заходи. Это удостоверение -но - ця посвідка недійсна. Признать завещание -ным - визнати духівницю (духовну) за недійсну (нечинну, неважну). Просьбы мои -ны - прохання (просьби) мої марні (даремні, не мають сили).