НЕГОДНЫЙ
1) (непригодный) - а) (о вещах, неодуш. предметах) непридатний, негодящий, ледачий, (реже) нездатний, неспосібний. [Цього чобота я викину, бо він негодящий (Звин.). Залежалий та негодящий крам (Рада). Таку негодящу хату, що вже й гіршої не буває, може швидше дадуть (Грінч.). Сукно ледаче, розлазиться (Звин.). Мені ці халяви нездатні, бо малі (Кам'янеч.). Гвіздок уже неспосібний, - без головки (Чигиринщ.)]. -ная вещь - непридатна (негодяща) річ; см. ещё Негодь 1. -ная трава - бур'ян (-ну); б) (о животных) непридатний, негодящий, несудний, (зап.) нездалий, (вредный) шкідливий. [Несу (пса) в ліс забити, бо вже коло хати нездалий (Яворськ.)]; в) (о людях) непридатний, нездатний, негодящий, непутящий, неспосібний, (зап.) нездалий; (никудышный) нікчемний. [В вас один некрут негодящий (Свидн.). З вимоги сільради звільнено непутящого агронома (В. Підмог.). У рай його не прийняли, бо неспосібний, і пішов він у пекло (Гр. Григор.)]. -ный по
2) (дурной, скверный) негідний, поганий, (сильнее препоганий), паскудний, ледачий, негожий; (о людях ещё, сщ.) поганець (-нця, м. р.), поганка (ж. р.), ледащо (общ. р.); срв. Негодник, -ница. [Бодай лиш не мати негідну дитину (Гол. III). Пізнав препоганий, пізнав тії карі очі (Шевч.). Ах ти зрадник паскудний! (В. Підмог.). Сам признавсь, ледачий, в зраді (Грінч.). Я створіння зле, негоже (Самійл.)]. Самый -ный человек - найпаскудніша людина, найгірший непотріб.