НЕГОДНИК
ница
1) ледащо (общ. р.) и ледащиця (общ. р.), (сильнее) ледацюга (общ. р.), непотріб (-ба, м. р.) и непотріб (-би, общ. р.), (сорванец) ланець (-нця, м. р.); (негодяй, -дяйка) негідник, -ниця, поганець (-нця), поганка; (повеса) гультяй (-тяя), -тяйка. [Зав'язала собі світ за таким ледащом: рябий, гугнявий та ще й злодій (Коцюб.). Від такого ледацюги на все можна сподіватись (Мова). Через тебе, ледацюго, може й мене люди заплюють (Васильч.). Ах, ти непотрібе, нездаро, нуждо моя несосвітенна! (Франко). Обом непотрібам горіло серце, щоб швидше змить з очей усякий сором (Крим.). Мовчала-б уже краще така непотріб! Хіба думаєш, я не знаю, що до тебе дяк що-вечора ходить? (Гоголь)];
2) непридатний, -датна, негодящий (-ого), -дяща (-ої) до чого; (никудышный, -ная) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця, (бездарь) нездара (общ. р.); см. Негодный 1 в.