НЕВОЛЬНИК
-ница
1) (раб, рабыня - в прямом и перен. знач.) невільник, -ниця, раб (-ба), рабиня. [Віл, невільник людський, що гне в ярмо покірно шию (Грінч.)]. -ки жизни - невільники (раби) життя;
2) (содержащ. под стражей) невільник, -ниця, (узник, -ница) в'язень (-зня), ув'язнений (-ного), ув'язнена (-ної); (пленник, -ница) полонений (-ного), полонена (-ної), полонянин, полонянка, полоненик, -ниця, бранець (-нця), бранка. [Як невільник, плазує він (вільний дух) у поросі й темряві (Коцюб.)].