НЕВОЗМОЖНОСТЬ
1) неможливість (-вости). [Треба перемогти неможливість (Київ). Неможливість дальшої праці за таких умов (Київ). Неможливість цього становища (Київ)]. До -ти - до неможливости, до незмоги, до неспромоги, (свыше всякой меры) над усяку міру, понад усяку спромогу, до останнього, до останку, (дальше некуда) далі нема куди, (фам.) аж-аж; срв. Донельзя. До -ти обнажённая - до неможливости (над усяку міру, до останнього, до останку) оголена. Глуп до -ти - дурний до останнього (до останку); дурний, як (не) треба; дурний, аж невидержка;
2) (сделать что-л.) неможливість, (бессилие) неспроможність, неспромога, несила, незмога, (неспособность) нездатність, нездібність, нездольність (-ости) зробити що. [Неможливість встановити хронологію ведійських гімнів (М. Калин.). Почувалася несила щось подіяти, щось допомогти (Р. Край)]. В случае -ти - якщо не можна (буде), коли нема(є) (не буде) змоги. При -ти немедленного оповещения - якщо не можна (буде) негайно сповістити. Отговариваться -тью, приносить -ти - відмовлятися, посилаючись на неможливість; вимовлятися неможливістю (неспромогою); відмагатися тим, що не можна (неможливо, нема(є) змоги) зробити що. Ставить, поставить кого в -ность сделать что - унеможливлювати, унеможливити кому що;
3) (невозможное) неможливе (-вого).