Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕВМЕНЯЕМОСТЬ
1) невсудність, неосудність;
2) неосудність;
3) несамовитість, (диал.) непритаманність (-ости). В состоянии -ти - а) юрид. - в неосудному стані; б) в несамовитому стані, в нестямі. В состоянии полной -ти - в стані цілковитої несамовитости (непритаманности). До состояния -ти - до несамовитого стану, до нестями. [Бралися змагатись кулаками, у спорі грізному дійшовши до нестями (М. Рильськ.)]. Срв. Невменяемый.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: НЕВМЕНЯЕМОСТЬ


матиме такий вигляд: Що таке НЕВМЕНЯЕМОСТЬ