НЕВЕРУЮЩИЙ
1) (безбожник) невірний, безвірний, (в бога) небоговірний, безбожний, (сщ.). невір (-ра, м. р.), невіра (общ. р.), (пренебр. невіряка), невірець (-рця), невірник, -ниця, безвірник, -ниця, (басурман) бузувір (-ра), -вірка; срв. Неверный 5. [Ховають бруд душі за ревністю до віри, безвірні, лицемірні! (Самійл.). Та ти, звісно, небоговірна (Київ). Це од невірців усе (Тесл.)];
2) (не верящий чему) хто (що) не вірить (не йме віри) (чому, на що) невірний. [Вложи (руку) в ребра, і не будь невірним, а вірним (Морач.)];
3) см. Неверный 6.