НЕВЕЖЕСТВЕННЫЙ
1) (свойственный невежде, относящ. к невежеству) неуцький, невігласний и (реже) невіголосий, (редко) невіжий, неукий. -ная самонадеянность - неуцька (невігласна, невіголоса) самовпевненість;
2) -ный и Невежествен(ен) (необразованный) - неосвічений, невігласний (реже) невіголосий, невіжий, неедукований (вульг. неодукований), (тёмный) темний, (простой) простий. [Україна темна й неосвічена (Р. Край). Волхвам невіголосим тяжко було своєї слави збутися (Куліш). Крепак, неодукований сіряк (Шевч.). Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють (Куліш)].