НЕВДОМЁК
нрч. невдогад, невтямки, невтямку, байдуже. [Мені й невдогад, що ключниця зводницею була (Кониськ.). Се йому було невтямки; навдогад йому й те, що… (Куліш). Дали йому сотню; і нікому невтямки, що то дідові гроші (Кониськ.). А мені й зовсім невтямку, що тудою не можна ходити (Липовеч.). І на сього, і на того думаємо, а про Івана Дранку і байдуже (Кониськ.)].