Російсько-український словник (Українська академія наук)
НЕБОСВОД
1) небозвід (-воду), (небосклон) небосхил (-лу). [Сірі хмари небозвід весь залягли (Франко). Землю мла вечірня вкрила, небозвід темніє (Черняв.). Горді смереки-гіганти простяглися гіллям в небосхил (Чупр.)];
2) (край неба) крайнебо (-ба), край (р. краю) неба, неба край. [Чорні хмари росли на крайнебі (Коцюб.). Над горою край неба палав, мов пожежа далека (Франко)].
1) небозвід (-воду), (небосклон) небосхил (-лу). [Сірі хмари небозвід весь залягли (Франко). Землю мла вечірня вкрила, небозвід темніє (Черняв.). Горді смереки-гіганти простяглися гіллям в небосхил (Чупр.)];
2) (край неба) крайнебо (-ба), край (р. краю) неба, неба край. [Чорні хмари росли на крайнебі (Коцюб.). Над горою край неба палав, мов пожежа далека (Франко)].
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: НЕБОСВОД
матиме такий вигляд: Що таке НЕБОСВОД
матиме такий вигляд: НЕБОСВОД
матиме такий вигляд: Що таке НЕБОСВОД